1. Словник української мови у 20 томах

оживляючий

ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е.

Який зміцнює сили, надає бадьорості і т. ін; живлющий.

Її слова, повні гарячої, сердечної любові для помершої [померлої], .. старенька пила, мов оживляючу росу (І. Франко);

Знов весна. Знов той оживляючий весняний запах, ті самі лагідні подуви вітру (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оживляючий — ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до оживля́ти. 2. у знач. прикм. Який зміцнює сили, надає бадьорості і т. ін. Її слова, повні гарячої, сердечної любові для помершої [дочки],.. старенька пила, мов оживляючу росу (Фр., II, 1950, 337); Знов весна. Словник української мови в 11 томах