озвучувати
ОЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що.
1. спец. Робити запис музики, дикторського тексту і т. ін. до німого кінофільму, при дублюванні кінофільму тощо.
2. Обладнувати радіоприймачами, репродукторами якесь приміщення.
3. Передавати словами (думки, почуття та ін.).
У “Записках кирпатого Мефістофеля” знову .. влаштував [В. Винниченко] диспути про “проблемний шлюб”, озвучуючи свої думки вустами Якова Михайлюка (з наук.-попул. літ.);
На екрані видно, чи озвучує журналіст якісь установки, бездумно знімаючи стандартний набір для сюжету, чи прагне докопатися до суті (з публіц. літ.);
// Читати, виголошувати чиюсь доповідь, звернення та ін.
Озвучити рецензію опонента.
4. чим, перен. Сповнювати звуками.
Діди урочисто чоломкались .. Туди ж жінки, озвучуючи вечір дзвінкими поцілунками (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- озвучувати — озву́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- озвучувати — -ую, -уєш, недок., озвучити, -чу, -чиш, док., перех., спец. 1》 Робити запис музики, дикторського тексту і т. ін. до німого кінофільму або при дублюванні кінофільму. 2》 Обладнувати радіоприймачами, репродукторами якесь приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озвучувати — ОЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., спец. 1. Робити запис музики, дикторського тексту і т. ін. до німого кінофільму або при дублюванні кінофільму. 2. Обладнувати радіоприймачами, репродукторами якесь приміщення. Словник української мови в 11 томах