оздоблювальник
ОЗДО́БЛЮВАЛЬНИК, а, ч.
Те саме, що оздо́блювач.
Віртуози-муляри опановують суміжні спеціальності: оздоблювальника, штукатура, теслі, монтажника (з газ.);
Особливо вирішального значення набуває зараз теплотраса. Без неї будова, як без рук. Оздоблювальники не можуть штукатурити стіни, монтажники – встановлювати обладнання, випробовувати його (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оздоблювальник — оздо́блювальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- оздоблювальник — -а, ч. Те саме, що оздоблювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оздоблювальник — ОЗДО́БЛЮВАЛЬНИК, а, ч. Те саме, що оздбо́лювач. Віртуози-муляри опановують суміжні спеціальності: оздоблювальника, штукатура, теслі, монтажника (Рад. Укр., 8.VІІІ 1973, 2); Особливо вирішального значення набуває зараз теплотраса. Словник української мови в 11 томах