оздоровіти
ОЗДОРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
Стати знову здоровим, набратися сил після хвороби; одужати.
А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок);
– А зятьок, що лежав хворий у хаті, зразу оздоровів (Мирослав Ірчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оздоровіти — оздорові́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оздоровіти — -ію, -ієш, док., рідко. Стати знову здоровим, набратися сил після хвороби; одужати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оздоровіти — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
- оздоровіти — ОЗДОРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Стати знову здоровим, набратися сил після хвороби; одужати. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум’янцях, і весела [Галя] (Вовчок, І, 1955, 157); — А зятьок, що лежав хворий у хаті, зразу оздоровів (Ірчан, II, 1958, 411). Словник української мови в 11 томах
- оздоровіти — Оздорові́ти, -ві́ю, -єш гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло. МВ. (О. 1862. I. 84). Словник української мови Грінченка