1. Словник української мови у 20 томах

ознаменування

ОЗНАМЕНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ознаменува́ти.

Походження назви “Кілія” народні перекази пов'язують з Олександром Македонським, який у 334 році до н. е. на ознаменування перемоги над фракійцями збудував на одному з островів дельти Дунаю храм на честь міфологічного еллінського героя Ахілла (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ознаменування — ознаменува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ознаменування — -я, с. Дія за знач. ознаменувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ознаменування — ОЗНАМЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ознаменува́ти. На ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції встановлено орден Жовтневої революції (Веч. Київ, 1. XI 1967, 1). Словник української мови в 11 томах