1. Словник української мови у 20 томах

озонатор

ОЗОНА́ТОР, а, ч.

1. Прилад для одержання озону.

Фотосинтезатор устатковано озонатором, де назустріч потоку води йде озоноване повітря (з наук. літ.).

2. Те, що збагачує повітря на озон.

Вічнозелені сосни – прекрасні озонатори повітря (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озонатор — озона́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. озонатор — -а, ч. Апарат для знезаражування води і збагачення повітря озоном. || Прилад для одержання озону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озонатор — озона́тор прилад для одержання озону з повітря діянням тихого електричного розряду. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. озонатор — ОЗОНА́ТОР, а, ч. Прилад для одержання озону. Прилади, які служать для цієї мети [добування озону], мають назву озонаторів (Заг. хімія, 1955, 305). Словник української мови в 11 томах