1. Словник української мови у 20 томах

ойкати

О́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Викрикувати, промовляти “ой!”.

Люди стогнуть, ойкають (І. Нечуй-Левицький);

– Ой, як твої гладіолуси розпустилися! Тоня вже біля квітів, над кожною квіткою нахиляється, над кожною ойкає від захоплення (О. Гончар).

2. перен. Стискатися від якого-небудь сильного почуття, несподіванки; завмирати (про серце).

Серце ойка, і лине спів, як даль весни (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ойкати — о́йкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ойкати — див. кричати; нарікати Словник синонімів Вусика
  3. ойкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Викрикувати, промовляти "ой!". 2》 перен. Стискатися від якого-небудь сильного почуття, несподіванки; завмирати (про серце). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ойкати — СТОГНА́ТИ (видавати протяжні жалібні звуки від болю, туги, напруження і т. ін.), О́ХКАТИ розм., О́ХАТИ розм., О́ЙКАТИ розм., ОЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. ойкати — О́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Викрикувати, промовляти "ой!". Люди стогнуть, ойкають (Н.-Лев., IV, 1956, 241); — Ой, як твої гладіолуси розпустилися!... Словник української мови в 11 томах
  6. ойкати — Ойкати, -каю, -єш, одн. в. ойкнути, -ну, -неш гл. Все поле ойкнуло од жаху. Словник української мови Грінченка