1. Словник української мови у 20 томах

ойроти

ОЙРО́ТИ, ів, мн. (одн. ойро́т, а, ч.; ойро́тка, и, ж.).

Тюркська народність, що живе у верхній частині Алтаю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ойроти — -ів, мн. (одн. ойрот, -а, ч.; ойротка, -и, ж.). Тюркська народність, що живе у верхній частині Алтаю в межах Ойротської автономної області. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ойроти — Група монгольських племен у пн.-зх. частині Монголії, в Калмикії (Росія) та Китаї; кочові племена, займаються кочовим випасом худоби; частина о. (калмики) перейшла на осілий спосіб життя; мова ойротська. Універсальний словник-енциклопедія
  3. ойроти — ОЙРО́ТИ, ів, мн. (одн. ойро́т, а, ч.; ойро́тка, и, ж.). Тюркська народність, що живе у верхній частині Алтаю в межах Ойротської автономної області. Словник української мови в 11 томах