ойчизна
ОЙЧИ́ЗНА, и, ж., зах.
Вітчизна.
– Повстання йому [Нікодиму] забагається! Ойчизни! Цісаря і цісарських урядників із краю виганяти! – вже зовсім голосно крикнув [селянин] (І. Франко);
Коли такі лицарі одступляться од нашої ойчизни, як ти, то справа наша певно загине! (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me