1. Словник української мови у 20 томах

оказіональний

ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий.

Оказіональними для сучасної української літературної мови є активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш (з наук. літ.);

Оказіональні складні слова виступають як виразний засіб створення гумористичного ефекту, напр., “авіакозакування” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оказіональний — оказіона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оказіональний — -а, -е. Який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оказіональний — ВИПАДКО́ВИЙ (який буває або трапляється іноді, непостійно, час від часу), ПРИНАГІ́ДНИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ книжн.; ШАЛЕ́НИЙ розм. (про кулю, снаряд і т. ін. — який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови
  4. оказіональний — ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий. Оказіональними для сучасної української літературної мови є активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 412). Словник української мови в 11 томах