окам'яніти

ОКАМ'ЯНІ́ТИ і рідко ОКАМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Набрати вигляду і властивостей каменя; перетворитися на камінь.

* Образно. Тайга заніміла від крижаної стужі, окам'яніло небо (В. Гжицький).

2. перен. Стати нерухомим; завмерти, заціпеніти.

В першу мить лосик окам'янів на місці, потім тривожно оглянувся і, опам'ятавшись, полетів своїми слідами до того місця, де залишав матір (В. Гжицький);

Наче боячись окаменіти, Христина ворухнула станом, зміряла блискавичним поглядом парубка і кинулась бігцем од нього (М. Стельмах).

3. перен. Втратити здатність відчувати що-небудь, реагувати на що-небудь, виявляти які-небудь почуття.

Почуваю: щось обмерло, щось усохло в мені, окам'яніла якась частина моєї душі (С. Васильченко);

* У порівн. Повз неї входили в хату і виходили люди; часто об неї черкалися; а вона не чула, наче окаменіла (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окам'яніти — окам'яні́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. окам'яніти — і рідко окаменіти, -ію, -ієш, док. 1》 Набрати вигляду і властивостей каменя; перетворитися на камінь. 2》 перен. Стати нерухомим; завмерти, заціпеніти. 3》 перен. Втратити здатність відчувати що-небудь, реагувати на що-небудь, виявляти які-небудь почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окам'яніти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови