окання

О́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. о́кати.

Дівчина їде з Вологди до Львова, З краю озерного – в наші краї. В дівчини ніжна з оканням мова, Коси до пояса – два ручаї (Р. Братунь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окання — о́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окання — -я, с. Дія за знач. окати. Волзьке окання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окання — О́КАННЯ, я, с. Дія за знач. о́кати. Дівчина їде з Вологди до Львова, З краю озерного — в наші краї. В дівчини ніжна з оканням мова, Коси до пояса — два ручаї (Брат., Вересень, 1949, 31). Словник української мови в 11 томах