1. Словник української мови у 20 томах

окатоличення

ОКАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. окатоли́чити і окатоли́читися.

Іноземні завойовники намагались поневолити Україну не тільки мечем, а й рівною мірою насильницьким окатоличенням (з наук. літ.);

Політика окатоличення та колонізації .. призвела до занепаду українських земель [у XIV –XV ст.] (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окатоличення — окатоли́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окатоличення — -я, с. Дія і стан за знач. окатоличити і окатоличитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окатоличення — ОКАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окатоли́чити і окатоли́читися. Іноземні завойовники намагались поневолити Україну не тільки мечем, а й рівною мірою насильницьким окатоличенням (Укр.. кіномист., II, 1959, 164). Словник української мови в 11 томах