оклично

ОКЛИ́ЧНО, рідко.

Присл. до окли́чний.

Для нас одчинені оклично щодень предивні небеса (І. Калинець);

В вiкнi тополi знак стримить оклично (С. Йовенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me