околот
ОКОЛО́Т, у, рідко ОКОЛІ́Т, ло́ту, ч.
1. Сніп житньої соломи, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаний після обмолоту (звичайно для вшивання покрівлі).
Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська);
Долі лежить околіт, слизький, морозний і з житнім духом (М. Коцюбинський);
Аниця одягла його в старий дірявий сардак, підперезала перевеслом із околоту та й веде босого (Л. Мартович);
// Кілька таких снопів (перев. 7–8), зв'язаних докупи.
[Микола:] Знаєш, я так думаю: околот соломи принесу, постелимо Михайлові отут на землі (І. Франко);
Дасть Сук за донькою кільканайцять [кільканадцять] околотів соломи, пообіцяє піврічну теличку (С. Ковалів).
2. збірн. Солома з снопів, обмолочених нерозв'язаними.
Під вікном блиснув сніп вогню, і зразу ж за цим у хату влетіло водночас чотири кулі околоту (Г. Епік);
А вітер смикав околот із стріх І кураю клубки котив у полі (В. Мисик).
Значення в інших словниках
- околот — около́т: куль соломы [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- околот — около́т 1 іменник чоловічого роду сніп рідко около́т 2 іменник чоловічого роду солома з снопів рідко Орфографічний словник української мови
- околот — рідко околіт, -лоту, ч. 1》 Сніп житньої соломи, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаний після обмолоту (звичайно для вшивання покрівлі). || Кілька таких снопів (перев. 7-8), зв'язаних докупи. Молотити в околот — молотити (ціпом), не розв'язуючи снопа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- околот — У, ч. Район. В нашому околоті одні ханиги і наріки, тому я боюсь повертатись пізно. Словник сучасного українського сленгу
- околот — Який-небудь озимий чи ярий хліб, злегка обмолочений для годівлі худоби Словник застарілих та маловживаних слів
- околот — ОКОЛО́Т збірн. (солома зі снопів, обмолочених нерозв'язаними), ОКОЛО́ТИНА рідше, ПРИКОЛОТОК діал. Кожний здогадувався, що він веде коней на ніч, бо взяв з собою околот соломи (М. Томчаній); Вона непорушно сиділа на відволоженій росою околотині (І. Рябокляч). Словник синонімів української мови
- околот — Около́т, -ло́ту; -ло́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- околот — ОКОЛО́Т, у, рідко ОКОЛІ́Т, ло́ту, ч. 1. Сніп житньої соломи, обмолочений нерозв’язаним або перев’язаний після обмолоту (звичайно для вшивання покрівлі). Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах