1. Словник української мови у 20 томах

оконтурювати

ОКОНТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКОНТУ́РИТИ, рю, риш, док., що, спец.

Визначати контури, приблизні межі чого-небудь.

У двох місцях знайшли вони родовища залізняку і сланцю .. Наступні геологічні експедиції мають оконтурити ці райони (О. Донченко);

// Певним чином намічати, показувати контури, обриси, межі чого-небудь.

Кожний брав землю в радіусі між репером і слідом інженерової лінії – і кидав ту землю на обвід – оконтурювали стовбур [шахти] (М. Рудь);

Останнім часом широко застосовується спосіб законтурного заводнення пласта, який полягає в тому, що поклади нафти оконтурюють кільцем свердловин, куди під тиском нагнітають воду (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оконтурювати — оконту́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оконтурювати — -юю, -юєш, недок., оконтурити, -рю, -риш, док., перех., спец. Визначати контури, приблизні межі чого-небудь. || Певним чином намічати, показувати контури, обриси, межі чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оконтурювати — ОКОНТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКОНТУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., спец. Визначити контури, приблизні межі чого-небудь. У двох місцях знайшли вони родовища залізняку і сланцю.. Наступні геологічні експедиції мають оконтурити ці райони (Донч. Словник української мови в 11 томах