окопець
ОКО́ПЕЦЬ, пця, ч., військ.
Зменш. до око́п 2.
Приходжу з розвідки. Два дні Сидів собі в окопці... (С. Воскрекасенко);
І вже за ними [дідами] рідний край Встає .. Легким окопцем на шляху, І щастям, і облогою, Боями в ніч, важку й глуху, Тривожною дорогою (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окопець — око́пець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окопець — ОКО́ПЕЦЬ, пця, ч., військ. Зменш. до око́п 2. Приходжу з розвідки. Два дні Сидів собі в окопці… (Воскр., Цілком.., 1947, 19); І вже за ними [дідами] рідний край Встає.. Легким окопцем на шляху, І щастям, і облогою, Боями в ніч, важку й глуху, Тривожною дорогою (Мал., Звенигора, 1959, 342). Словник української мови в 11 томах