окраска
ОКРА́СКА, и, ж., розм.
Забарвлення.
Так і розпалось припущення наше, що нас намовляє Первісним тільцям приписувать інколи певну окраску (М. Зеров);
Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окраска — ОКРА́СКА, и, ж., розм. Забарвлення. Так і розпалось припущення наше, що нас намовляє Первісним тільцям приписувать інколи певну окраску (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах