1. Словник української мови у 20 томах

окремішність

ОКРЕ́МІШНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до окре́мішній.

Розуміється.., що вже само поняття “правди” вимагає, щоби в літературі змальовані були і всі національні окремішності даного народу (І. Франко);

Хвилинами його обіймало почуття окремішності, відчуття самотності серед цього рою юнаків і юнок, що невгамовно гуркотіли, заклопотані своїми турботами (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окремішність — окре́мішність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. окремішність — -ності, ж. Абстр. ім. до окремішній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окремішність — Окре́мі́шність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. окремішність — ОКРЕ́МІШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до окре́мішній. Розуміється.., що вже само поняття "правди" вимагає, щоби в літературі змальовані були і всі національні окремішності даного народу (Фр. Словник української мови в 11 томах