окреслювати

ОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док.

1. що. Обводити що-небудь лінією, рисками; обкреслювати.

Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем, другий синім (В. Собко);

// Проводити криву лінію, описувати коло.

Юрась Хомаха знімає з голови фетрового капелюха, в повітрі окреслює ним півколо (С. Чорнобривець);

Месери окреслили коло і перейшли в піке (Л. Дмитерко);

// Чітко визначати що-небудь.

Дід не виявив радості від того, що вони приїхали, але й шматком не дорікав. Він тільки одразу ж окреслив Ярославові чітке коло обов'язків (Ю. Мушкетик);

Ми .. повинні строго окреслити обсяг етнографії як окремої дисципліни (М. Рильський).

2. що, перен. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чого-небудь.

На волоссі сніжинки, тонкий светр окреслював ніжну талію (А. Хорунжий);

Фіалковий ранок окреслив посірілі, стомлені обличчя бійців (І. Багмут);

Гніздами заіскрилися вогні земснарядів, і довгими пунктирними лініями світляні точки окреслили вулиці Нової Каховки (С. Журахович).

3. кого, що, перен. Зображувати, змальовувати, описувати кого-, що-небудь.

А. Малишко обирає [для своїх поезій] скромні військові професії – саперів, кашоварів, регулювальниць – і з силою справжнього майстра окреслює характери воїнів (з навч. літ.);

Письменник [М. Сказбуш] чітко окреслює образ, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окреслювати — окре́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окреслювати — (коло тем) визначати; (талію) підкреслювати; (образи) змальовувати, описувати, зображати; (ситуацію) характеризувати; обкреслювати. Словник синонімів Караванського
  3. окреслювати — -юю, -юєш, недок., окреслити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Обводити що-небудь лінією, рисками; обкреслювати. || Проводити криву лінію, описувати коло. || Чітко визначати що-небудь. 2》 перен. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окреслювати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
  5. окреслювати — ОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Обводити що-небудь лінією, рисками; обкреслювати. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем, другий синім (Собко, Біле полум’я, 1952, 76)... Словник української мови в 11 томах