1. Словник української мови у 20 томах

окрикати

ОКРИКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИ́КНУТИ, ну, неш, док., рідко.

1. кого і без прям. дод. Те саме, що оклика́ти.

– Ну, як, Чуприна! – окрикнув його чорнявий шахтарчук (І. Цюпа);

// Оголошувати, прозивати ким-небудь; окричувати.

Черевань усе окрикував Сомка гетьманом (П. Куліш).

2. Те саме, що вигу́кувати.

Бач, куди вони забралися на прохолоду! – окрикнув Книш, виходячи до їх на рундук (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окрикати — окрика́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. окрикати — -аю, -аєш і окрикувати, -ую, -уєш, недок., окрикнути, -ну, -неш, док., рідко. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що окликати. 2》 неперех. Те саме, що вигукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окрикати — ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови
  4. окрикати — ОКРИКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИ́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. 1. перех. і без додатка. Те саме, що оклика́ти. — Ну, як, Чуприна!... Словник української мови в 11 томах
  5. окрикати — Окрика́ти, -ка́ю, -єш гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. см. окликати, оголошати. Словник української мови Грінченка