окрилюючий
ОКРИ́ЛЮЮЧИЙ, а, е.
Який окрилює, надихає на що-небудь.
Хоч попереду була невідомість.., проте в грудях билася радість і повним життям жило те хмільне, окрилююче чуття, від якого хотілось співати (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окрилюючий — ОКРИ́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до окри́лювати. Хоч попереду була невідомість.., проте в грудях билася радість і повним життям жило те хмільне, окрилююче чуття, від якого хотілось співати (Гончар, II, 1959, 314)... Словник української мови в 11 томах