1. Словник української мови у 20 томах

окрушина

ОКРУ́ШИНА, и, ж., розм.

Те саме, що кри́хта 1, 2.

– Решту вечері, що не з'їв він сам і його нічліжники, викинув псам, не лишивши на другий день ані окрушини хліба (І. Франко);

Поки горобці дерлися з-за окрушин, Параскіца набрала води й скинула коромисло на плечі (М. Коцюбинський);

Я вам [голубам] винесу окрушин, Як сядете на мій балкон (Д. Павличко);

* Образно. Монастир [Межигірський] поступово занепадав. Природно, що його скарби, принаймі окрушини їх, могли опинитися й поза межами Україгни (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окрушина — окру́шина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. окрушина — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. окрушина — -и, ж., розм. Те саме, що крихта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окрушина — И, ж., розм. Те саме, що крихта. Несамовито-синій вороновий розкрилений косопис напівкільний — душі твоєї витлілі окрушини — з кального сонця приспадає тихо... (ЗД: 140); Окрушинами днів, торосами завалля сни вистилались сталлю і смерк забовванів. (П-1:126). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. окрушина — КРИ́ХТА (дрібненька частинка, шматочок, грудочка чогось — перев. хліба), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, КРИ́ХА розм., КРИШИ́НА розм., ОКРУ́ШИНА розм., ОКРУ́ШКА розм., РИ́СКА (РІ́СКА) розм. Словник синонімів української мови
  6. окрушина — Окру́шина, -ни; -шини, -шин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. окрушина — ОКРУ́ШИНА, и, ж., розм. Те саме, що кри́хта. — Решту вечері, що не з’їв він сам і його нічліжники, викинув псам, не лишивши на другий день ані окрушини хліба (Фр. Словник української мови в 11 томах