оксигенація

ОКСИГЕНА́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Насичення тканин організму киснем.

При достатній оксигенації нервова клітина практично невтомна (з наук.-попул. літ.);

Дослівно гіпербарична оксигенація означає насичення організму киснем під підвищеним тиском (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксигенація — -ї, ж. Штучне введення кисню в організм людини. Апнойна оксигенація — метод інгаляційної кисневої терапії, який полягає у введенні кисню у дихальні шляхи через катетер. Ентеральна оксигенація — метод кисневої терапії, який ґрунтується на введенні кисню у шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови