оксидування
ОКСИДУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. оксидува́ти.
Окисна плівка, що утворюється внаслідок оксидування, відіграє захисну, технологічну або декоративну роль (з наук. літ.);
Зброя не іржавіє, коли її поворонити, тобто обробити під колір воронового крила .. Цей так званий метод оксидування використовується й сьогодні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оксидування — оксидува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оксидування — -я, с. Дія за знач. оксидувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оксидування — оксидува́ння, оксида́ція (від оксиди) 1. Штучне окислення поверхні металевих виробів, щоб запобігти корозії і надати їм красивого зовнішнього вигляду. 2. Сполучення якої-небудь речовини з киснем. 3. Відщеплення електронів від атомів або іонів елемента. Інша назва – окислення. Словник іншомовних слів Мельничука
- оксидування — Створення на поверхні металевих предметів захисного (чи декоративного) шару їх окислу. Універсальний словник-енциклопедія
- оксидування — ОКСИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оксидува́ти. Словник української мови в 11 томах