окситоцин

ОКСИТОЦИ́Н, у, ч.

1. Гормон гіпофіза у людини і тварин, що стимулює скорочення гладенької мускулатури внутрішніх органів.

Рефлекс молоковіддачі [у корів] .. викликає в організмі гормон окситоцин, який діє на гіпофіз головного мозку, коли надходить сигнал, пов'язаний з доїнням (з наук. літ.).

2. Лікарський препарат, який спричиняє скорочення м'язів матки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окситоцин — -а, ч. Гормон, що його виділяє задня частка залози гіпофіза, який впливає на кров'яний тиск, посилює скорочення матки та контролює функцію виділення молока молочними залозами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окситоцин — окситоци́н (від грец. οξύς, тут – швидкий і τόκος – пологи) гормон нижнього мозкового придатку (гіпофіза), що спричинює скорочення гладеньких м’язів внутрішніх органів (переважно матки). Словник іншомовних слів Мельничука