1. Словник української мови у 20 томах

окублюватися

ОКУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм.

1. Звивати кубло, гніздо.

2. перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь.

Поруч відважних людей окублилися боягузи (І. Волошин);

* Образно. [Мелашка:] Там, де поберуться без кохання, .. то з такого шлюбу шкода сподіватись супокою, лихо та гармидер там зразу окубляться (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окублюватися — оку́блюватися дієслово недоконаного виду звивати гніздо, кубло; осідати, оселятися де-небудь — зневажл.; установлюватися, наставати розм. Орфографічний словник української мови
  2. окублюватися — -ююся, -юєшся, недок., окублитися, -люся, -лишся, док., розм. 1》 Звивати кубло, гніздо. 2》 перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь. || Установлюватися, наставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окублюватися — ГНІЗДИ́ТИСЯ (про птахів, звірів і т. ін. — мостити гнізда, жити де-небудь), КУ́БЛИТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм. — Док.: загнізди́тися, огнізди́тися розм. оку́блитися розм. Безліч малих лісових горлиць гніздилося на дубах (Л. Словник синонімів української мови
  4. окублюватися — ОКУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. 1. Звивати кубло, гніздо. 2. перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь. Поруч відважних людей окублилися боягузи (Вол., Дні.., 1958, 164); // Установлюватися, наставати. Словник української мови в 11 томах
  5. окублюватися — Окублюватися, -лююся, -єшся сов. в. окублитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться. О. 1862. І. 74. Словник української мови Грінченка