окуга

ОКУГА́, и́, ж., діал.

Куга.

Проходила ж зима, і радісно пускали ми з окуги качок в шумливих ручаях... (В. Сосюра);

Наробе [наробить Позіхайлик] гарних поплавців, та не з окуги, а з якогось дерева (Д. Мордовець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окуга — -и, ж., діал. Куга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окуга — ОКУГА́, и́, ж., діал. Куга. Проходила ж зима, і радісно пускали ми з окуги качок в шумливих ручаях… (Сос., Близька далина, 1960, 171); Наробе [Позіхайлик] гарних поплавців, та не з окуги, а з якогось дерева (Морд., І, 1958, 56). Словник української мови в 11 томах