1. Словник української мови у 20 томах

окупати

ОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКУПИ́ТИ, окуплю́, оку́пиш; мн. оку́плять; док., що.

1. Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось.

Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі, котрі він мав повернути на земську потребу і тим окупити ті п'ятсот десятин поля, котрі навкруги облягали дворище (Панас Мирний);

Коли гуртожиток почне окупати витрати на утримання, його можна буде вивести з державної власності в комунальну (з газ.).

2. діал. Купувати.

Коли б .. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, – ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окупати — окупа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окупати — зп., повертати <�покривати, оплачувати> витрати; п.ф. -СЯ, виплачуватися. Словник синонімів Караванського
  3. окупати — -аю, -аєш, недок., окупити, окуплю, окупиш, док., перех. 1》 Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось. || перен., розм., рідко. Те саме, що спокутувати. 2》 діал. Купувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окупати — Платити, виплачувати, виплатити, повиплачувати, доплачувати, заплатити, оплачувати, оплатити, посплачувати, переплачувати, переплатити, попереплачувати, поплачувати, поплатити, сплачувати, посплачувати, уплачувати, уплатити, повплачувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. окупати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. окупати — ОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКУПИ́ТИ, окуплю́, оку́пиш, док., перех. 1. Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось. Словник української мови в 11 томах
  7. окупати — Окупа́ти, -па́ю, -єш сов. в. окупити, -плю́, -пиш, гл. Выкупать, выкупить. Словник української мови Грінченка