окілля

ОКІ́ЛЛЯ, я, с., книжн.

Кільце.

Два янголи підтримували його [старого] під руки, а третій .. тримав над головою срібне окілля традиційного німба (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me