олов'яний

ОЛОВ'Я́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до о́лово;

// Зробл. з олова.

Коло порога в куточку стояла товста палиця з важким олов'яним держалном (І. Нечуй-Левицький);

Знадвору через вузькі, але високі вікна, в олов'яні рами яких вставлено було скляні круглі шибки, .. вливалось багато світла (С. Скляренко);

// Який має в своєму складі олово.

Родовища олов'яного каменю;

// Стос. до видобування олова.

Олов'яна промисловість;

Олов'яний завод.

2. заст. Свинцевий.

Вже ціла купа сього олов'яного бобу лежала тут, і один старий козак згортав цей біб у мішечки (О. Маковей).

3. перен. Який кольором нагадує олово; сріблясто-білий з тьмяним полиском.

Пусто і мертво по полю, по гаю, Лиш олов'янії хмари вкривають Весь небозвід (І. Франко);

Студений вітер б'є в холодні вікна, І олов'яний важко дише став (М. Рильський).

4. перен. Який нічого не виражає; тьмяний, невиразний (про очі, погляд).

Микола відвернувся, підійшов до вікна. Олов'яним поглядом окинув вулицю (П. Кочура);

Олов'яні очі обмацали руді Тимкові чоботи (Григорій Тютюнник).

5. перен. Важкий, гнітючий.

Гнітюча, олов'яна тиша залягла над окупованим селом (В. Козаченко).