олюднення

ОЛЮ́ДНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. олю́днити і олю́днитися.

Олюднення мавпи відбувалось в умовах теплого клімату на великих просторах Старого світу – в південно-східній Азії, в ряді областей Африки та деяких південних районах Європи (з наук. літ.);

Найхарактерніший для дитячого фольклору художній прийом – олюднення якостей та дій персонажів пісень – допомагає цікаво й різноманітно розкрити повчання (з наук.-попул. літ.);

Соломія [Павличко] робила надзвичайно невдячну і вкрай необхідну роботу, пов'язану з ревізією канону національної культури, зокрема письменства. Послідовне змивання бронзи з класиків, їх відважне і цілком вмотивоване “олюднення” неминуче наштовхувалося на обурене несприйняття та примітивно-брутальні звинувачення (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олюднення — олю́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. олюднення — -я, с. Дія за знач. олюднити і олюднитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. олюднення — ОЛЮ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. олю́днити і олю́днитися. Олюднення мавпи відбувалось в умовах теплого клімату на великих просторах Старого світу — в південно-східній Азії, в ряді областей Африки та деяких південних районах Європи (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах