олюднювати

ОЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЛЮ́ДНИТИ, ню, ниш, док.

1. кого, що. Перетворювати в людину;

// Наділяти кого-, що-небудь рисами або властивостями людини.

Пізнаючи, збагачуючись духовно, людина водночас надає явищу або предмету властивості розумності, ніби проявляє їх через свою свідомість і наділяє осмисленістю, олюднює, прилучає до власного світу (з наук. літ.);

Я хотів написати: “Загатний обожнював природу”. Але це було б не зовсім точно. Ліпше так: “Загатний олюднював природу” (В. Дрозд).

2. кого. Розвивати у кому-небудь людяність; робити когось людяним, гуманним.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олюднювати — олю́днювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. олюднювати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
  3. олюднювати — -юю, -юєш, недок., олюднити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Перетворювати в людину. || Наділяти кого-, що-небудь рисами або властивостями людини. 2》 Розвивати у кому-небудь людяність; робити когось людяним, гуманним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. олюднювати — ОДУШЕВЛЯ́ТИ (уявляти що-небудь у вигляді живої істоти, наділяти неживі предмети, сили природи і т. ін. властивостями істоти), ОДУХОТВОРЯ́ТИ, ОЛЮ́ДНЮВАТИ. — Док.: одушеви́ти, одухотвори́ти, олю́днити. Словник синонімів української мови
  5. олюднювати — ОЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЛЮ́ДНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Перетворювати в людину; // Наділяти кого-, що-небудь рисами або властивостями людини. Словник української мови в 11 томах