омаж

ОМА́Ж, у, ч., іст.

Одна з символічних церемоній, якою у середньовічній Західній Європі оформлялося укладання васальної угоди.

Омаж полягав у тому, що майбутній васал, беззбройний, опустившись на одне коліно (два коліна схиляли тільки раби і кріпаки) і з непокритою головою, вкладав з'єднані долоні в руки сюзерена з проханням прийняти його у васали. Сюзерен піднімав його, і вони обмінювалися поцілунками (з наук.-попул. літ.);

2 лютого 1194 року на урочистому зібранні в Майнці Річард Левине Серце отримав свободу, але був змушений принести омаж імператору Генріху VI і обіцяти йому виплату щорічно п'яти тисяч фунтів стерлінгів (з наук.-попул. літ.).