омофони

ОМОФО́НИ, ів, мн. (одн. омофо́н, а, ч.).

Слова, які мають однакове звучання, але відрізняються значенням і написанням.

Як і омоніми, іноді надаються до каламбурного використання омофони (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омофони — -ів, мн. (одн. омофон, -а, ч.). Слова, які мають однакове звучання, але відрізняються значенням і написанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. омофони — омо́фони (від грец. ομόφωνος – однозвучний, однотонний) різновид омонімів; різні слова або сполучення слів, які звучать однаково. Напр., «Нас партія наша водила до бою одною сім’єю, одною добою» (А. Малишко). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. омофони — Ідентичні з погляду вимови форми певної мови, які відрізняються написанням. Універсальний словник-енциклопедія
  4. омофони — ОМОФО́НИ, ів, мн. (одн. омофо́н, а, ч.). Слова, які мають однакове звучання, але відрізняються значенням і написанням. Слова з різним написанням, але однозвучні — звуться омофонами (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 58). Словник української мови в 11 томах