омоформи

ОМОФО́РМИ, фо́рм, мн. (одн. омофо́рма, и, ж.), лінгв.

Форми слів, які мають спільне звучання, написання, але є різними частинами мови або різними формами одного слова.

Омоформами називаються морфологічні омоніми, наприклад: синів (род. відм. мн. іменника син) – синів (форма мин. ч. чол. роду дієслова синіти) (з навч. літ.).