омулевий
ОМУЛЕ́ВИЙ, а, е.
Прикм. до о́муль.
Омулі були свіжі, омулі були й смердючі, але всіх їх розкуповувано, бо це ж були не звичайні собі риби-омулі, а священні риби омулі, – тієї “омулевої бочки”, либонь, що про неї від століття співала ціла романівська імперія (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me