оміщанення
ОМІЩА́НЕННЯ, я, с.
Дія за знач. оміща́нити і стан за знач. оміща́нитися.
Микола Хвильовий не приховував свого розчарування і болю з приводу зневіри багатьох революціонерів, особливо в умовах непу, оміщанення і бюрократизації частини комуністів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me