онароднений

ОНАРО́ДНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до онаро́днити.

Філософські ритми [поезії М. Бажана] й опрозорені, онароднені тією піднесеністю, тим пафосом, що виходить з народу, з його діянь, з його мудрості і мислі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me