онароднений
ОНАРО́ДНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до онаро́днити.
Філософські ритми [поезії М. Бажана] й опрозорені, онароднені тією піднесеністю, тим пафосом, що виходить з народу, з його діянь, з його мудрості і мислі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me