1. Словник української мови у 20 томах

оновлення

ОНО́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. онови́ти і онови́тися.

Почувши про оновлення ікони, всі вискочили з хати (Л. Юхвід);

Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом .. Може, чаєш оновлення? (Т. Шевченко);

Вона [весна] несе природі життя і оновлення, і людина, як частка цієї природи, відчуває, що вона й сама молодіє (С. Добровольський);

В ході виборів не менш як на третину оновлюється склад депутатів. Фактично це оновлення значно більше (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оновлення — оно́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оновлення — [оноўлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. оновлення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. оновити і оновитися. 2》 У системах обробки інформації – зміна даних зі збереженням способу їх організації та зовнішньої ідентифікації. Оновлення бази даних — часткове завантаження бази даних новими даними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оновлення — Оно́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. оновлення — ОНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. онови́ти і онови́тися. Почувши про оновлення ікони, всі вискочили з хати (Юхвід, Оля, 1959, 260); Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом.. Може, чаєш оновлення? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. оновлення — рос. обновление зміна даних у базі даних зі збереженням способів їх організації і зовнішньої ідентифікації. Eкономічна енциклопедія
  7. оновлення — Оновлення, -ня с. Обновленіе. Може чаєш оновлення? Шевч. Словник української мови Грінченка