1. Словник української мови у 20 томах

онуччя

ОНУ́ЧЧЯ, я, с., розм.

Збірн. до ону́ча.

Панас переставив через поріг свої чоботища, в яких певно більше було онуччя, ніж ніг, і примостився біля Марії (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онуччя — ону́ччя іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. онуччя — -я, с., розм. Збірн. до онуча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онуччя — ОНУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до ону́ча. Панас переставив через поріг свої чоботища, в яких певно більше було онуччя, ніж ніг, і примостився біля Марії (Коцюб., II, 1955, 44). Словник української мови в 11 томах