онімечування

ОНІМЕ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. оніме́чувати і оніме́чуватися.

Багато підлітків років по 12–13 вивезено [під час фашистської окупації] до Німеччини для онімечування і роботи (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онімечування — оніме́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. онімечування — -я, с. Дія за знач. онімечуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онімечування — ОНІМЕ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оніме́чувати і оніме́чуватися. Багато підлітків років по 12-13 вивезено [під час фашистської окупації] до Німеччини для онімечування і роботи (Довж., III, 1960, 396). Словник української мови в 11 томах