1. Словник української мови у 20 томах

опалий

ОПА́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до опа́сти¹ 1, 2.

Порівняльні дослідження проб плодів, опалих і знятих з тих же дерев, показали відмінність між ними (з наук. літ.);

// у знач. прикм.

Осінь вже присипала землю золотою порошею опалого листя (В. Кучер);

Купи .. покидьків, опала штукатурка так і чорніли неприбрані (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалий — опа́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опалий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до опасти I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опалий — ОПА́ЛИЙ (ОБПА́ЛИЙ) (який осипався, опав — про листя, плоди тощо), ОСИ́ПАНИЙ, ПА́ЛИЙ. Гусениці плодожерки в опалих плодах не сидять більш однієї доби (з науково-популярної літератури); Біля них (полукіпків) зеленіла осипана пашниця (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  4. опалий — ОПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до опа́сти¹1, 2. Порівняльні дослідження проб плодів, опалих і знятих з тих же дерев, показали відмінність між ними (Бот. ж., X, 3, 1953, 18); Осінь вже присипала землю золотою порошею опалого листя (Кучер, Засвіт. Словник української мови в 11 томах
  5. опалий — Опалий, -а, -е Опавшій. Словник української мови Грінченка