опахувати
ОПА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод.
Обвівати своїм подувом (про струмінь повітря); злегка обдувати.
Опахує медузу вітер, мне її, вгинає од країв й напинає знов (П. Тичина);
Опахнув свіженький вітерець – і засиніє старий Дніпро поміж зелених комишів та червоного верболозу (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опахувати — опа́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опахувати — -ую, -уєш, недок., опахнути, -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Обвівати своїм подувом (про струмінь повітря); злегка обдувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опахувати — ОБМА́ХУВАТИ (махаючи чим-небудь, обдувати струменем повітря), ОБВІВАТИ, ОПАХУВАТИ. Слуги.. носили на пальцях тарілі з смажениною, інші обмахували боярина для прохолоди (П. Словник синонімів української мови
- опахувати — ОПА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Обвівати своїм подувом (про струмінь повітря); злегка обдувати. Опахує медузу вітер, мне її, вгинає од країв й напинає знов (Тич. Словник української мови в 11 томах