описувати
ОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИСА́ТИ, опишу́, опи́шеш, док.
1. кого, що. В усній або письмовій формі розповідати про кого-, що-небудь; змальовувати когось, щось мовними засобами.
Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль (І. Котляревський);
Така була краса його невиписанна, невимальованна, невимовленна, що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок);
Вона з тисячами подробиць оповідала їм те, що вони вже добре знали од неї: описувала їм свою корову, чорну, з білими латками на спині й морді (М. Коцюбинський);
– Маша не дуже красива, – описувала далі Неля, – але до чорта симпатична! (Ю. Яновський).
2. кого, що. Систематизовано викладати в письмовій формі особливості, ознаки, склад і т. ін. кого-, чого-небудь.
Літом якраз вони ганяють по селах, один – кустарів описує, а другий – здається, над оцінкою землі працює (Панас Мирний);
Експедиція описала природу в районі Сан-Франциско (з наук.-попул. літ.).
3. кого, що. Складати список з детальною характеристикою кого-, чого-небудь, робити детальний письмовий перелік кого-, чого-небудь для обліку.
Гей, описали нас [в'язнів], немов худобу: І назву, й вік, і ріст, і всю подобу, Волосся, очі, зуби, всі приміти (І. Франко);
// Робити облік і оцінку майна при накладанні на нього арешту.
– Я не можу сплатити вам такої суми зараз! – тремтячим голосом вимовила Софія. – То ми будем описувати ваш дім, – спокійно відповіли кредитори (Леся Українка);
– Біда: прийшов агент за податі описувати (І. Цюпа).
4. що, мат. Окреслювати яку-небудь геометричну фігуру навколо іншої, додержуючись певних умов.
Якщо в опуклому чотирикутнику сума протилежних кутів дорівнює двом прямим, то навколо нього можна описати коло (з навч. літ.).
5. що. Здійснювати рух по кривій, пересуватися по кривій.
Протягом доби зорі на небі описують тим більші кола, чим вони далі від Полярної зорі (з навч. літ.);
Коні круто описали дугу, і жерло гармати, здриґнувшись, тупо вперлося в затьмарений захід (М. Стельмах).
◇ (1) Не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти (д) див. спи́сувати.
Значення в інших словниках
- описувати — опи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- описувати — (усно) ОПОВІДАТИ, (писемно — ще) зображати, відтворювати, змальовувати, переносити на папір; (вдачу) характеризувати; (майно) списувати, реєструвати, (за борги) накладати арешт, оцінювати; (коло) окреслювати. Словник синонімів Караванського
- описувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- описувати — -ую, -уєш, недок., описати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 В усній або письмовій формі розповідати про кого-, що-небудь; змальовувати когось, щось мовними засобами. 2》 Систематизовано викладати в письмовій формі особливості, ознаки, склад і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- описувати — ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
- описувати — Опи́сувати, -сую, -суєш; описа́ти, опишу́, опи́шеш, -шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- описувати — ОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. В усній або письмовій формі розповідати про кого-, що-небудь; змальовувати когось, щось мовними засобами. Словник української мови в 11 томах
- описувати — Описувати, -сую, -єш сов. в. описа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Ой писав же я два дні і дві ночі, закіль описав я личенько й чорні очі. Чуб. V. 35. Словник української мови Грінченка