опитаний

ОПИ́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до опита́ти 1.

Опитаний слідчим свідок;

// у знач. прикм.

Серед опитаних школярів мало хто не чув слова “наркотик” (з газ.);

// у знач. ім. опи́таний, ного, ч. Той, кого опитали; хто відповів на поставлені питання.

Лише дванадцять відсотків опитаних воліє читати українською (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опитаний — опи́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опитаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опитати 1). || опитано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опитаний — ОПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опита́ти 1. Словник української мови в 11 томах