опитаний
ОПИ́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до опита́ти 1.
Опитаний слідчим свідок;
// у знач. прикм.
Серед опитаних школярів мало хто не чув слова “наркотик” (з газ.);
// у знач. ім. опи́таний, ного, ч. Той, кого опитали; хто відповів на поставлені питання.
Лише дванадцять відсотків опитаних воліє читати українською (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опитаний — опи́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- опитаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опитати 1). || опитано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опитаний — ОПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опита́ти 1. Словник української мови в 11 томах