1. Словник української мови у 20 томах

опитуваний

ОПИ́ТУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до опи́тувати 1.

Переважна більшість опитуваних відповіла, що вважає свою роботу цікавою (з наук. літ.);

// у знач. ім. опи́туваний, ного, ч. Той, кого опитували; хто відповідав на поставлені питання.

Ступінь володіння українською мовою оцінювався самими опитуваними (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опитуваний — опи́туваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опитуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до опитувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опитуваний — ОПИ́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до опи́тувати 1. Переважна більшість опитуваних [колгоспників] відповіла, що вважає свою роботу цікавою (Хлібороб Укр., 6, 1970, 24). Словник української мови в 11 томах