оплошати
ОПЛОША́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал.
Припуститися помилки; схибити.
– Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає, Не оплошай тепер: гляди! (І. Котляревський);
Потрапити в нашу сатиричну газету “Колючка” – велика біда.., я двічі попадав. І потрапив з своєї вини – оплошав (О. Ковінька).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплошати — оплоша́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- оплошати — ОПЛОША́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Сплохувати. — Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає, Не оплошай тепер: гляди! (Котл., І, 1952, 214); Потрапити в нашу сатиричну газету "Колючка" — велика біда.., я двічі попадав. І потрапив з своєї вини — оплошав (Ковінька, Кутя.., 1960, 68). Словник української мови в 11 томах