опобутовлений

ОПОБУТО́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до опобуто́вити;

// опобуто́влено, безос. пред.

Ідеал божества в гуцульській народно-легендарній традиції дуже опобутовлено, заземлено і часто прив'язано до буденних справ (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me