опоганення
ОПОГА́НЕННЯ, я, с.
Дія за знач. опога́нити.
Максим Залізняк, Семен Неживий, Яків Швачка, Іван Бондаренко – всі славні колії, чисті серця 70-х років XVIII віку, месники за кривду, за бідних! Вони проходили перед Шахаєм, як жорстока пам'ятка, як пересторога, як нагадування про панську віроломність, царську розправу, про опоганення хліба-солі дружнього столу (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опоганення — опога́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- опоганення — -я, с. Дія за знач. опоганити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опоганення — ОПОГА́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. опога́нити. Словник української мови в 11 томах